Курс гривні у вересні: логістика й порти скорочують виручку, ризик 45 за долар

Курс гривні у вересні входить у традиційно слабкий для національної валюти місяць з важким набором ризиків. Удари по портах, логістиці й складах підрізають валютну виручку експортерів, тоді як попит на долар тримається високим. За базовим сценарієм фінансового аналітика Андрія Шевчишина, готівковий долар цього місяця може перейти в зону 45,20−46,00 грн. Станом на 2 вересня офіційний курс НБУ склав 44,45 грн за долар — на 7 копійок нижче, ніж напередодні.

Осінь гривня зустрічає у відносно спокійному стані. Але спокій цей крихкий: під поверхнею стабільного курсу накопичується дисбаланс між тим, скільки валюти країна заробляє, і тим, скільки їй потрібно витрачати.

Чому падає пропозиція валюти

Ключова проблема вересня — з боку експорту. Блокування чорноморських портів, удари по логістичній інфраструктурі, складах і виробничих потужностях прямо б’ють по здатності бізнесу вивозити товар і повертати валютну виручку в країну. Історично вересень і без того часто стає місяцем послаблення гривні. Цьогоріч до сезонності додається фізичне скорочення експортного потоку.

Дунайський маршрут, який частково компенсував втрати морського експорту, теж працює з чергами. Що менше товару проходить через кордон, то менше доларів надходить на міжбанк — а отже, то важче Нацбанку балансувати ринок без нарощування інтервенцій.

Попит нікуди не дівається

З іншого боку рівняння — стабільно високий попит. Валюта потрібна на критичний імпорт: закупівлі для оборонно-промислового комплексу, енергетики, пального, товарів для армії. Наближення опалювального сезону додає сезонного навантаження — енергетичний імпорт восени традиційно зростає.

Окрема історія — населення. На тлі девальваційних очікувань і загального негативного інформаційного фону люди схильні нарощувати купівлю валюти й притримувати її продаж. Дехто формує запас під можливу релокацію на зиму. Це класична поведінкова петля: очікування слабшої гривні саме по собі підштовхує курс униз.

Що тримає гривню

Головний стабілізатор — Національний банк. Регулятор продовжує проводити значні валютні інтервенції, продаючи долар із резервів, попри вимивання коштів із золотовалютних запасів. Другий стримувальний фактор — інфляція: вона з’їдає вільний ресурс населення, залишаючи менше гривні на купівлю валюти.

Свою роль грає і глобальне ослаблення долара. Воно дало НБУ можливість частково перекласти курсовий тиск на євро й певний час утримувати долар біля поточних рівнів.

Три сценарії на вересень

Шевчишин закладає 65% ймовірності базовому сценарію: подальше погіршення економічної ситуації та перехід долара в зону 45 грн. Готівковий долар за ним виходить на 45,20−46,00 грн, євро — на 51,20−52,50 грн.

Оптимістичний варіант (15%) можливий за часткового відновлення морського експорту, зменшення черги на Дунаї, ритмічного зовнішнього фінансування — зокрема очікуваного траншу ЄС — і зниження інтенсивності обстрілів. За цих умов долар може втриматися ближче до поточних значень.

Уряд, до слова, заклав у проєкт бюджету-2026 розрахунковий середньорічний курс 45,6 грн за долар. Тобто прохід психологічної позначки 45 закладено вже в базові державні розрахунки — питання лише в темпі.

Головна інтрига місяця проста: коли накопичений негатив змусить НБУ перейти від утримання курсу до контрольованого послаблення. Поки регулятор має резерв інтервенцій, гривня триматиметься. Щойно тактика зміниться, «відкотити» курс назад буде важко.

Читайте також

Джерела

Відкрийте більше з kapitalist.blog

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання