Норвегія продовжить буріння в Арктиці незалежно від того, чи підтримає Європейський Союз мораторій на видобуток вуглеводнів у регіоні. Про це в інтервʼю Reuters напередодні енергетичної конференції ONS у Ставангері заявив міністр енергетики країни Терʼє Осланн. Осло розроблятиме нафтогазові ресурси Баренцевого моря — і більше не вважає себе «зеленою батареєю» Європи.
Заява прозвучала в момент, коли Брюссель переглядає власну арктичну політику. Формально ЄС досі підтримує заборону на нове буріння в Арктиці з екологічних міркувань, але через занепокоєння енергетичною безпекою готовий її переглянути.
Чому Баренцеве море стало ключовим
Після вторгнення Росії в Україну 2022 року Норвегія перетворилася на найбільшого постачальника природного газу до Європи — вона покриває близько 30% попиту ЄС і Великої Британії. Торік видобуток газу був близький до рекордного, а видобуток нафти сягнув найвищого рівня від 2009 року.
Проблема попереду. Офіційні прогнози показують різке падіння видобутку після 2030 року, якщо не відкривати й не освоювати нові родовища. Саме тому Осланн наполягає: щоб залишатися довгостроковим постачальником для Європи, Норвегія має включити Арктику в порядок денний. Уряд планує втримати видобуток і експорт нафти приблизно на теперішньому рівні щонайменше до 2035 року.
Аргументи Осло звучать і в Брюсселі. Норвегія доводить, що відкриті для видобутку ділянки Баренцевого моря вільні від криги — як і Північне море, — а отже менш вразливі до розливів нафти. До того ж вони підтримують робочі місця в північних регіонах країни, що межують з Росією. Міністр каже: навіть якщо мораторій збережеться, розробка родовищ — суверенне право Норвегії.
«Зелена батарея» виявилася хибною ідеєю
Андерс Упедал, гендиректор Equinor — найбільшої нафтової компанії країни, — додав жорсткості. За його словами, нафту й скраплений газ із Баренцевого моря можна відправити будь-куди у світі, якщо ЄС від них відмовиться. Постраждає лише європейська безпека, зазначив він.
Осланн відмовився і від старого гасла про «зелену батарею» Європи. Норвегія роками експортувала надлишок гідроенергії континенту через транскордонні кабелі, але сама країна не здатна балансувати європейський ринок електроенергії. Ідея, за словами міністра, була хибною від початку — глибша інтеграція зробила Норвегію вразливою до цінових коливань на континенті, а зростання цін на електроенергію викликало невдоволення всередині країни.
Нових інтерконекторів Норвегія будувати не буде, хоча від співпраці в енергетиці не відмовляється. Осланн закликав країни континенту зміцнювати стабільне генерування, підірване закриттям вугільних і атомних станцій та браком інвестицій у нові газові потужності.
Що далі
Позиція Осло підсилює тиск на Брюссель, який готує оновлену арктичну стратегію. На боці Норвегії — виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол, який теж закликав ЄС переглянути опір новим арктичним проєктам. Критики ж наголошують: нові родовища вводитимуть у дію роками, тож короткострокові енергетичні проблеми Європи вони не розвʼяжуть.
Читайте також
- Огляд ринку 17–21 серпня 2026: S&P 500 втратив 1,4% через стрибок дохідності облігацій до 19-річного максимуму
- Ель-Ніньо 2026 і сировинні ринки: чому какао вже коштує понад $5000
- Ціни на зерно летять угору: FAO попереджає про «ідеальний шторм» узимку
Джерела
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.