Ціни на зерно наближаються до нового витка зростання, і головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Максимо Тореро прямо називає причину — «ідеальний шторм». Війни в Ірані та Україні наклалися на потужний Ель-Ніньйо, а разом вони штовхають угору собівартість виробництва й обіцяють вищі ціни на полицях уже до кінця року.
Індекс FAO — на трирічному максимумі
Липневі дані показали, куди рухається ринок. Індекс продовольчих цін FAO становив у липні 131,1 пункту — на 0,6% більше, ніж у червні, і це найвищий показник з січня 2023 року. Зерно тягнуло індекс угору найсильніше. Світові ціни на пшеницю підскочили на 5,8% через побоювання щодо перебоїв з експортом через Чорне море та можливий вплив нещодавніх спек на врожайність у кількох ключових країнах-виробниках.
Кукурудза не відставала. Ціни на неї зросли на 3,6% від червня на тлі спекотної й сухої погоди в частині Кукурудзяного поясу США та ефекту перенесення з нафтового ринку. Загальний зерновий підіндекс додав 3,4% за місяць і стоїть на 6,9% вище торішнього рівня.
Чому дорожчає їжа: енергія, добрива, логістика
Механізм тривоги простий. Дорожчають не самі колоски, а все, що потрібно, щоб їх виростити й довезти. Тореро вказує на Ормузьку протоку як на проблему, що зачіпає всі агропромислові ресурси. Brent потрібен для помпування, пакування, переробки й транспортування, природний газ — для виробництва добрив. Коли дорожчає нафта, дорожчає весь ланцюжок.
Додає напруги й війна. Удари України по російській нафтогазовій інфраструктурі обмежують експорт дизелю та природного газу — обидва є ключовими ресурсами для виробництва їжі. Оскільки сировинні ціни глобальні, біль відчувають усюди, навіть якщо багатші країни мають більше готівки, щоб підтримати своїх фермерів.
Виробники вже реагують скороченням. Посіви пшениці та кукурудзи в світі впали ще в перші три місяці війни в Ірані, а частина американських фермерів перейшла на сою, бо вона потребує менше добрив. Австралія, один із найбільших світових експортерів, дала тривожний сигнал. Виробництво озимих культур там прогнозують на 21% нижчим — частково через різке подорожчання пального й добрив та невизначеність із доступністю ключових ресурсів.
Коли чекати піку
Тореро не залишає простору для оптимізму щодо термінів. Він очікує, що сировинні ціни почнуть зростати активніше вже зараз, продовольчі — до кінця року, а наступного року — тим паче. Розрив між біржею й ціною в магазині — питання логіки часу. Передача від сировини до кінцевої ціни на їжу займає близько трьох-шести місяців.
Поки що ринок дезорієнтований власним спокоєм. Хоча пшениця, кукурудза й рис уже подорожчали за останні місяці, більшість цін ще відображає відносно добрі врожаї, а не ймовірні труднощі наступного року. Саме цей розрив між сьогоднішньою картинкою й тим, що закладено в собівартість, і турбує економістів FAO.
Ставки виходять далеко за межі магазинного чека. Потужний Ель-Ніньйо може додати майже 49 мільйонів людей до тих, хто страждає від гострої нестачі їжі, у найвразливіших регіонах світу — попереджає Всесвітня продовольча програма. Для країн-імпортерів зерна найближча зима стане перевіркою і бюджетів, і соціальної стабільності.
Читайте також
- Дохідність облігацій США просіла після втручання Казначейства
- Економіка росії 2026: зростання, за яким проступають тріщини
- Інвестиції Німеччини в США впали до трирічного мінімуму
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.