Вплив Ель-Ніньйо на економіку цього року загрожує стати одним із найсерйозніших за десятиліття. ООН попередила в четвер, що кліматичний феномен «супернабирає» силу й протримається щонайменше до лютого 2027 року, посиливши ризик посух, повеней та екстремальної спеки по всьому світу. Для ринків це означає нову хвилю тиску на ціни від кави до нафти.
Що саме сказала ООН
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що Ель-Ніньйо «суперрозмірюється просто на наших очах», а планета опинилася «в небезпечній зоні екстремальної погоди». Формулювання жорсткіше за звичну дипломатичну обережність — і воно не випадкове.
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) прогнозує посилення явища до категорії «дуже сильного» з піком наприкінці 2026 року. Її генеральна секретарка Селеста Саулу попередила, що подія «має потенціал завдати масштабного удару спільнотам та економікам по всьому світу». Йдеться не про віддалений сценарій: за словами Саулу, руйнівні наслідки посух і повеней спостерігаються вже зараз.
Океан, що перегрівається
Цифри пояснюють тривогу. Ель-Ніньйо фіксують, коли температура поверхні води у східній тропічній частині Тихого океану піднімається на 0,5 °C вище довгострокової норми. Зараз аномалія кратно більша. У липні температура поверхні перевищувала норму більш ніж на 2 °C, а в період із кінця липня до середини серпня трималася в діапазоні 2,2–2,6 °C. Під поверхнею — ще екстремальніше: підповерхневі шари прогрілися понад 8 °C вище середнього.
Попередній потужний епізод 2023–2024 років уже зробив 2024-й найтеплішим роком в історії спостережень. Повторення рекорду тепер виглядає радше правилом, ніж винятком.
Куди вдарить по гаманцях
Найсильніший удар приймуть Азійсько-Тихоокеанський регіон і Латинська Америка, але цінові хвилі докотяться до всіх. Гватемала, Гондурас і Сальвадор потерпають від посухи та втрати врожаю. Індонезія бореться з масштабними пожежами. Слабший мусон в Індії загрожує врожаям рису, цукру, бавовни та сої, а перуанські рибалки повідомляють про «нищівний удар» по вилову анчоуса — сировини для кормів у тваринництві.
Для інвестора це прямий сигнал щодо сільськогосподарських товарів. Кукурудза, какао, кава — перші кандидати на здорожчання, бо кліматичні аномалії б’ють по врожайності саме в ключових регіонах вирощування. Товарні ринки традиційно закладають погодний ризик заздалегідь, тож рух котирувань може випередити появу перших даних про недобір урожаю.
Енергетика під питанням
Ефект не обмежується продовольством. Екстремальна погода непередбачувано впливає на генерацію та попит на енергію — під загрозою гідроенергетика, вітрова й сонячна виробітка, видобуток і переробка нафти та газу, а також гірничодобувна галузь. Волатильність тут може виявитися вищою, ніж на аграрних ринках, бо накладається на й без того напружений енергетичний фон.
Для української економіки картина подвійна. Вищі світові ціни на продовольство теоретично вигідні аграрному експорту, але логістичні та безпекові обмеження звужують здатність скористатися моментом. А подорожчання енергоносіїв б’є по імпортозалежних секторах.
Головне питання — не чи вплине Ель-Ніньйо на ринки, а наскільки сильно й надовго. ВМО фактично зняла невизначеність щодо тривалості: ймовірність, що явище протримається до лютого 2027-го, наближається до 100%. Інвесторам варто закладати підвищену волатильність сировинних активів як мінімум на найближчі два квартали.
Читайте також
- Ціна нафти Brent пробила $95: удари США й Ірану біля Ормузу дали п’ятитижневий максимум
- Підвищення ставки ФРС у вересні: ринок закладає 66% імовірності
- Курс гривні у вересні: логістика й порти скорочують виручку, ризик 45 за долар
Джерела
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.