Нафтова угода США і Венесуели виглядає як подарунок, але наповнити нею стратегічний резерв США не так просто, як обіцяє Дональд Трамп. У неділю, 30 серпня, президент написав у Truth Social, що венесуельською нафтою «наповнить» Strategic Petroleum Reserve (SPR) — за два дні після оголошення угоди, яка віддає під контроль США понад 65 млрд барелів доведених запасів Венесуели. «Процес наповнення почнеться дуже скоро», — пообіцяв він, назвавши нафту «подарунком від Венесуели народу США». Проблема в тому, що обіцянка й фізика не збігаються.
Резерв на мінімумі за 40 років
SPR — найбільше у світі аварійне сховище нафти, розміщене в соляних кавернах на узбережжі Техасу й Луїзіани. У серпні його запаси впали ще на 5,3 млн барелів — до 293,4 млн барелів, найнижчого рівня з 1982 року. Це лише близько 41% проєктної потужності. Щоб заповнити резерв повністю, потрібно приблизно 420 млн барелів; за ринковими цінами це коштувало б близько $32 млрд.
Резерв спорожнів не за один день. У березні Трамп розпорядився вивільнити 172 млн барелів, щоб збити ціни під час війни США з Іраном, коли фактично перекрився Ормузький протока — коридор, яким проходить близько п’ятої частини світової нафти. Саме тому майже безкоштовна венесуельська нафта звучить привабливо.
Чому важка нафта не залазить у каверни
Тут і починаються складнощі. Більшість запасів Венесуели — надважка нафта з поясу Оріноко. Її щільність за шкалою API інколи опускається нижче 10 градусів: за словами аналітика Kpler Хомаюна Фалакшахі, вона «майже тверда» й нагадує канадські нафтові піски. Щоб така нафта потекла трубопроводом, її треба розбавляти легкими вуглеводнями, а перед зберіганням — очищати від сірки.
А SPR приймає лише нафту з вмістом сірки до 1,99 мас.% — венесуельська цю межу перевищує. Департамент енергетики ще у звіті 2016 року дійшов висновку, що зберігання важкої нафти обходиться дорожче за вигоду й створює серйозні операційні труднощі. Простими словами: залити венесуельський «дьоготь» просто так у резерв не вийде.
Своп замість прямого заливання
За кілька днів команда Трампа переформатувала план. Міністр енергетики Кріс Райт 3 вересня під час візиту до Венесуели натякнув, що ці барелі до резерву можуть і не потрапити. Натомість США готові міняти важку венесуельську нафту на легшу американську — «барель важкої за барель легкої чи середньої нафти США». Схема обходить проблему якості: у резерв іде придатна американська нафта, а венесуельська йде на переробку чи експорт.
Але навіть це — не питання тижнів. Ціль угоди — видобуток понад 1,5 млн барелів на добу, тоді як зараз Венесуела качає близько 1,2 млн. Свердловини треба бурити, обладнання ремонтувати, а експортну інфраструктуру відновлювати. Chevron уже пообіцяла вкласти понад $7 млрд за п’ять років. Термін самої угоди — 25 років.
Що це означає для ринку
65 млрд барелів — це близько 7,1% світових доведених запасів, і в довгій перспективі угода здатна змінити маршрути постачання нафти на переробні заводи Мексиканської затоки. Та на коротку дистанцію вона не наповнює резерв і не збиває ціни на бензин. Нафта, яку добудуть за роки, не рятує від дефіциту завтра. Обіцяне «наповнення» SPR радше стане багаторічним промисловим проєктом, ніж швидким жестом — і ринку варто вимірювати його роками, а не тижнями.
Читайте також
- Огляд ринку 10 вересня 2026: нафта над $100 обвалила ринок четвертий день поспіль
- Торгова війна США та Канади: Вашингтон забороняє ввіз товарів
- Мінфін США потроїв викуп боргу до $6 млрд, але дохідність не здалася
Джерела
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.