Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем уперше від імені чинного уряду допустив повернення Британії в ЄС. У середу він сказав Бі-бі-сі, що референдум про повторний вступ «можливий» у програмі на наступні вибори. Від голосування 2016 року, яке вивело країну з блоку, минуло рівно десять років.
У Вестмінстері це звучить як сенсація. Ринки реагують стриманіше. Головний актив, пов’язаний із Brexit, — фунт стерлінгів — досі торгується нижче рівнів до референдуму. Далі — що стоїть за словами Бернема, у скільки обійшовся вихід із ЄС і як інвестору оцінювати ймовірний розворот.
Що сказав Бернем і звідки взялася тема
Енді Бернем очолив уряд улітку 2026 року. В ефірі Бі-бі-сі його прямо запитали, чи може референдум про членство в ЄС потрапити до передвиборчої програми. Відповідь була короткою: «так, це можливо». Це обережна фраза без зобов’язань. Та навіть вона зміщує рамку розмови, якої британська політика уникала майже десятиліття.
Тема визрівала поступово. 22 вересня Бернем зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Сторони обговорювали майбутній саміт ЄС—Велика Британія, безпеку, міграцію, торгівлю та ШІ. Колишній прем’єр Тоні Блер закликав зробити повернення до «суттєво реформованого» ЄС довгостроковою метою. А 12 жовтня парламент має розглянути петицію про повторний вступ, яка зібрала понад 100 тисяч підписів.
Є й зустрічна сила. Партія Reform UK Найджела Фаража лідирує в опитуваннях. Приблизно семеро з десяти її прихильників проголосували б проти повернення. Тема глибоко ділить країну.
Десятиліття без обіцяного буму
У червні 2016-го 52% британців проголосували за вихід. Прем’єр Девід Кемерон, який і скликав референдум, подав у відставку наступного ранку. Далі почалася смуга нестабільності. За десять років країна змінила сімох прем’єрів, кількох — саме через те, як вони вели Brexit.
Обіцяного прискорення не сталося. Економіка не отримала поштовху після розриву з найбільшим торговельним партнером. Для масштабу: між референдумом 1975 року, що закріпив членство, і голосуванням 2016-го минув 41 рік. Зворотний шлях теоретично може бути коротшим, але технічно він складніший.
Повернутися «як було» не вийде. Британії довелося б подавати нову заявку і проходити повну процедуру вступу. Вона потребує одностайної згоди всіх країн-членів і схвалення Європарламенту. Єврокомісар Марош Шефчович улітку назвав подання заявки «виключною прерогативою» Лондона. Колишній переговорник ЄС Мішель Барньє сказав, що «двері відчинені», але попередив: вибирати окремі правила блоку Британія не зможе.
Молодь налаштована проти Brexit найрішучіше. За опитуванням Deltapoll на початку 2026 року, серед виборців 18–24 років за повернення висловилися понад 80%. Старші виборці — навпаки. Директор центру UK in a Changing Europe Ананд Менон вказує на зміну поколінь. Молодь зросла без програми Erasmus, і багатьом із них легше дістатися до США, ніж до ЄС. Таке покоління, на його думку, дивитиметься на питання інакше.
Ціна Brexit у цифрах
Головна оцінка належить британському Управлінню бюджетної відповідальності (OBR). Його базове припущення: вихід із ЄС знижує довгострокову продуктивність економіки на 4% і скорочує торгівлю приблизно на 15% порівняно зі сценарієм, де країна лишилася б у блоці.
Це припущення, а не виміряний факт. Діапазон незалежних оцінок широкий. Goldman Sachs в аналізі 2026 року оцінив поточне відставання економіки приблизно у 6%. Деякі академічні розрахунки дають 6–8%, обережніші — 2–3%. Якщо звести оцінки разом, вийде вилка від 2,5% до 8% ВВП. Розбіжність велика, бо відокремити ефект Brexit від пандемії та геополітики складно.
OBR уточнює хронологію удару. Приблизно третину довгострокової втрати продуктивності економіка вже пережила. Ще третина припадає на горизонт прогнозу, решта — за його межами. Повний рахунок за Brexit ще не виставлено.
У перерахунку на людей цифри стають відчутнішими. За оцінкою Центру європейських реформ, через нижчу продуктивність середній працівник із середньою зарплатою втрачає близько £1,3 тис. на рік. Бізнес-інвестиції після референдуму майже не зростали. Мрія про «Сінгапур на Темзі» з низькими податками лишилася риторикою: податкове навантаження свого часу піднялося до найвищого рівня з 1948 року.
Фунт, який не повернувся
Для інвестора найчесніший індикатор наслідків Brexit — курс фунта. Напередодні референдуму фунт коштував близько $1,50. На початку 2026 року — близько $1,35. Проти євро картина ще показовіша. До голосування пара трималася вище €1,30. Після нього фунт за кілька днів втратив близько 10% і відтоді торгувався у вузькому коридорі €1,10–1,20, у середньому близько €1,14.
Різницю між «до» і «після» ринок називає премією за ризик Brexit. Це дисконт, який інвестори закладають у британські активи через політичну й торговельну невизначеність. Частина цього дисконту за десять років розсмокталася. Але до рівнів 2015–2016 років фунт проти євро так і не повернувся.
Будь-який реальний крок до зближення з ЄС здатен прибрати залишок цієї премії. Саме тому ймовірний розворот насамперед цікавить валютний ринок.
Що розворот означає для інвестора
Одне застереження передусім. Найближчим часом ринок не закладатиме референдум у ціни. Бернем сказав «можливо», а не «ми це зробимо». До реального голосування — роки політичних рішень і щонайменше одні вибори. Торгувати під подію, якої ще немає в календарі, передчасно.
Куди важливіший тихіший процес. У 2026 році стартує перегляд торговельної угоди між Британією та ЄС (TCA). Цей перегляд — найімовірніший канал поступового зближення: митний союз, спільні стандарти, полегшення для експортерів. Кожен такий крок працює на фунт і на внутрішньо орієнтовані британські компанії.
Тут ховається парадокс для індексу FTSE 100. Його головні компанії заробляють більшість виручки за кордоном. Слабкий фунт роками підтримував їхні прибутки в перерахунку на стерлінги. Міцніший фунт на новинах про зближення цим експортерам не допомагає — навпаки. Виграють радше внутрішні сектори: банки, рітейл, будівництво, компанії середньої капіталізації з індексу FTSE 250.
Окрема історія — британські держоблігації, гілти. Зниження політичної невизначеності зазвичай зменшує премію за ризик у дохідностях. Але напрям залежатиме й від інфляції та політики Банку Англії. Прямої ставки на зростання цін гілтів тут немає.
Для українського читача є окремий ракурс. Поки Британія сперечається, чи варто повертатися, Україна проходить власний шлях до ЄС — у статусі кандидата. Дзеркальність очевидна. Одна розвинена економіка десять років зважує вихід і можливе повернення, інша бореться за вступ. В українського інвестора теж може бути експозиція на фунт — через британські облігації чи акції з лондонського лістингу. Для нього орієнтир простий. Технічні кроки зближення та курс фунта до євро важать більше за заголовки про референдум.
Три сценарії для Британії та її активів
Базовий. Референдуму в найближчі роки немає. Зближення йде тихо, через перегляд TCA. Фунт отримує помірну підтримку в міру зняття окремих торговельних бар’єрів. Умова сценарію — лейбористи при владі і відсутність різких політичних потрясінь.
Оптимістичний. Британія рухається до митного союзу або глибокої регуляторної гармонізації навіть без формального вступу. Премія за ризик у фунті стискається, пара GBP/EUR тисне на верхню межу коридору €1,20 і вище. Виграють внутрішні сектори та середня капіталізація. Умова — стійка політична воля і згода ЄС на пом’якшення умов.
Песимістичний. Reform UK посилюється, тема повернення стає токсичною, зближення гальмує. Додається невизначеність навколо самих розмов про референдум. Аналітики попереджають, що новий референдум сам собою здатен посилити турбулентність. Попередній перехід від голосування до нового економічного устрою зайняв понад п’ять років. Фунт у такому разі лишається під тиском, дисконт в активах зберігається.
Висновок
Слова Бернема — сигнал про зміну настроїв, а не старт процедури вступу. Опитування це підтверджують. За даними Ipsos за червень, 52% британців за повернення і лише 33% проти. YouGov того ж місяця дав 55% проти 34%. Директор політичних досліджень Ipsos Кіран Педлі назвав це «чітким зрушенням суспільних настроїв». Але він застеріг. На реальному референдумі, коли виборцям покажуть усі компроміси, картина може виявитися складнішою.
Для інвестора орієнтири конкретні. Стежити варто за кількома маркерами. Це розгляд петиції 12 жовтня і хід перегляду торговельної угоди. Це сигнали щодо передвиборчої програми Лейбористів і рейтинг Reform UK. І окремо — поведінка пари GBP/EUR біля опору €1,20. Поки фунт не закріпиться вище цього рівня, ринок у розворот не вірить.
Цей матеріал має інформаційно-аналітичний характер і не є індивідуальною інвестиційною рекомендацією. Валютні курси й політичні сценарії змінюються швидко. Рішення щодо власних коштів ухвалюйте самостійно або з ліцензованим радником.
Читайте також
- Саміт Трампа і Сі: що дала торгова угода і де межа перемир’я
- Базовий PCE у серпні зріс на 0,2% — нижче очікувань
- Огляд ринку 30 вересня 2026: Dow впав на 444 пункти, Nasdaq втримав приріст
Джерела
- CNBC — A Brexit reversal is on the table 10 years on
- Bloomberg — New Referendum Would Flip Brexit Result 10 Years on, Poll Finds
- Bloomberg — UK Is ‘On Track’ for 4% Hit to Economy From Brexit, OBR Says
- The Sovereign Magazine — The Real Toll Brexit Has Taken on the UK Economy
- The London Economic — OBR on Brexit’s long-run productivity hit
- UK Government Petition — Apply to Rejoin the EU
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.