Інтервенція проти падіння єни: чому спільний удар США та Японії не спрацював

Спільна інтервенція проти падіння єни, на яку США та Японія пішли вперше за майже три десятиліття, вже наполовину вичерпала свій ефект. Менш ніж за два тижні японська валюта відіграла приблизно половину зростання, здобутого після історичного втручання, і торгується вище 159 за долар — знову підбираючись до психологічно важливої позначки 160.

Наприкінці липня Міністерство фінансів Японії продало, за даними Банку Японії, до 58,97 млрд доларів, скуповуючи власну валюту, яка тоді пробила 163 за долар. Токіо й Вашингтон згодом підтвердили: діяли разом. Востаннє так було 1998 року. Курс тимчасово зміцнився до 155 — приріст близько 5%. А далі почався зворотний рух.

Чому єна знову слабшає

Корінь проблеми — розрив у дохідності між Японією та США. Японські ставки залишаються значно нижчими за американські, тож інвесторам вигідно позичати дешеву єну й вкладати в активи з вищою віддачею. Це класична стратегія carry trade. Дохідність десятирічних казначейських облігацій США тримається біля 4,686%, тоді як аналогічні японські держпаперу дають лише 2,846%. Поки ця прірва зберігається, гроші течуть туди, де віддача більша.

«Інтервенція налякала ринки, але не скасувала законів фінансів, за якими гроші течуть у напрямку максимальної віддачі», — зазначив Джеспер Колл, експертний директор Monex Group. Він додав: налякати ринок легко, а от змусити його піти за собою можна лише через змінені стимули й довіру.

Фон погіршують ще два чинники. Вища дохідність казначейських облігацій і подорожчання нафти повертають частину макросил на бік долара. Для Японії, яка імпортує майже всю енергію, дорога нафта — окремий тягар, що додатково тисне на валюту.

Що інтервенція таки змінила

Повного провалу тут немає. Втручання скинуло спекулятивний надлишок і підняло ризики для тих, хто грає проти єни. «Інтервенція успішно перезапустила ринкову психологію та продемонструвала надзвичайно високий рівень координації політики США та Японії. Чого вона поки не зробила — так це не усунула перевагу в дохідності, яка підтримує долар», — сказав Масахіко Лоо, старший стратег State Street Global Advisors.

Вашингтон і Токіо намагаються посилити стримувальний ефект. У фокусі — репо-механізм Федрезерву для іноземних центробанків, який дає доларову ліквідність під заставу казначейських паперів. Це зменшує потребу Японії розпродавати власні держоблігації США, аби фінансувати інтервенцію. Міністр фінансів Скотт Бессент дав зрозуміти, що підтримує розширення цього backstop.

Проте механізм робить ставку проти єни дорожчою, а не безглуздою. Сама угода нікуди не зникає.

Що далі

Історія підказує обережність. Японія вже пробувала інтервенції у 2022 та 2024 роках — щоразу з тимчасовим ефектом. Валютні втручання спрацьовують, коли курс різко відхилився від фундаментальних показників через паніку ринку. Коли ж валюта слабшає саме через ці показники — розрив ставок, фіскальні побоювання, дорогу нафту — короткі удари дають лише перепочинок. Наступний тест буде простим: чи захистять Бессент і Банк Японії лінію вдруге.

Читайте також

Джерела